Вночі - у липні в місті Лева,
під шум дощу - як у кіно,
на світ з*явився хлопчик милий
мамине щастя-ось воно.
Тато і тітка, дві бабусі,
і дід Петро - всі як один
схопили келихи у руки
і святкували 100 годин.
Коли ж нарешті роздивились
оте маленьке дитинча
то здивувались як серйозно
хлопчина дивиться в життя.
Усі маленькі немовлята
уміють тільки їсти й спати
а нашому це не цікаво
тому він мучив бабу й маму.
Вони ж не знали, що він хоче
йому співали пісеньки
гойдали в ліжечку-колисці
розповідали казочки.
Якби ж їм мову зрозуміти
а не сердитись що "ричить"
то не назвали б Костя Рикін
дали б комп*ютера включить.
Бо хлопчик цей має завдання
створити ще одну реальність
не віртуальну, а живу:
де сонце, літо, всі щасливі
і грають у веселу гру.
Тому як тільки вліз у крісло-
біля комп*ютера він сів
і керувати ним навчився,
хоча й читати ще не вмів
Спочатку все він роздивився
що ж там в комп*ютері сидить
всі мультики передивився:
Альошу і Мадагаскар
і монстрів, і червону шапку
ну і дійшов до Контр Страйк.
Отут халепа - з контр страйком
забувсь Віталік про своє,
не хочеться писать програму
нової гри , де все живе.
Та настав час іти до школи,
хоч наш герой не розумів
навіщо, він ж і так все знає
у Вікіпедії сидів.
Та в школі весело, цікаво,
щодня вивчають щось нове
одна проблема є в Віталі,
але він зна що це мине.
Навчиться гарно він писати,
тому що в новій його грі
не буде вже клавіатури
а пишуть на гнучкому склі.
Хто пише грамотно і гарно
і чітко, виразно, без хиб
той ВСЕ отримає, що хоче
про що напише, навіть джип.
Став гарно вчитися Віталік,
читав, писав та ще й співав
батьки швиденько це вловили-
ходить в музичну він почав.
Він хлопець статний, тож не личить
йому маленький інструмент,
примірялись і записали
учитись на віолончель.
Але для хлопця теж важлива
є справжня чоловіча сила
для того щоб її здобуть
його на плавання ведуть.
Якось в неділю мама й тато
кажуть Віталіку "Давай
поїдемо гулять до Львова,
там є мак дональдс і трамвай"
Цікавий вихідний у Львові
є фото, враження за край,
перед від'їздом ще в МакДональдс
зайшли попить гарячий чай.
У черзі - діти-іноземці
англійською щось гомонять,
Віталік з ними спілкувався,
сказав, що буде їм писать.
Тепер Віталік добре знає,
що вчитись треба, бо завжди
розумних в світі поважають,
тоді ти хлопець хоч куди.
Комментариев нет:
Отправить комментарий